Гобелен - це зіткана декоративна матерія, дизайн якої створюється шляхом переплетення. Як правило, так називають практично будь-яку важку тканину, сплетену вручну або машинним шляхом, або навіть з вишивкою, яка використовується для покриття меблів, стін, підлоги або для прикраси одягу. Тим не менш, з 18-го і 19-го століть спеціальне визначення гобелена обмежувалося лише важким, двостороннім, викроєним або ілюстрованим, але витканим вручну текстилем, зазвичай у формі підвісної або оббивної тканини.

Традиційно гобелен вважався вишуканим видом мистецтва, доступним лише забезпеченим людям, і навіть у 20-му столітті великі гобелени ручної роботи коштують надто дорого для населення із середнім доходом.

Гобелени зазвичай виготовляються поодинокі або комплектами. Комплект гобеленів - це група індивідуальних гобеленів, схожих за сюжетом, стилем та техніці, призначених для вивішування разом. Число таких складових частин в комплекті може варіюватися залежно від параметрів стін покриття. Проектування комплектів отримало найбільше поширення в Європі, починаючи з Середніх віків аж до 19-го століття. Комплект 19-го століття «Життя Луї XIV», розроблений королівським художником Шарлем ле Бруно, містив у собі 14 гобеленів і 2 додаткові вставки. У 20-му столітті кількість складових частин комплектів була значно меншою. Приміром «Полінезія», дизайн якої належить сучасному французькому художнику Генрі Матісс, складається лише з двох частин, і «Мон-Сан Мішель», витканий на основі картону сучасним гравером і скульптором Генрі-Джорджі Адамом, є триптихом (складається з 3-х вставок). Аж до 19-го століття в Європі гобелени зазвичай замовляли комплектами. Зазвичай замовлення включало не тільки настінні гобелени, але також гобеленні тканини для оббивки меблів, покриття кушеток, створення балдахінів для ліжок та інших предметів інтер'єру. Однак більшість західних гобеленів використовувалася як засіб мобільної монументальної декорації для великих архітектурних поверхонь.

На Заході гобелени традиційно були колекційним мистецтвом, яке поєднує в собі таланти художника або дизайнера одночасно з майстерністю ткача.

Хоча ткач і був максимально ретельним послідовником стилю художника, він міг відхилятися від нього і застосовувати власні здібності і художню індивідуальність. В епоху Ренесанс гобеленами стають і виткані репродукції картин, і ткач перестає сприйматися як асистент художника, стаючи лише його імітатором. У середньовічній Франції та Бельгії також, як і зараз, робота художника відтворюється в гобелені за допомогою ткача.

Гобелени, виткані безпосередньо їх автором-художником, є величезною рідкістю, практично обмеженою жіночої ручною вишивкою.

Вы пытаетесь продвинуть свой сайт? Вам нужно увеличить количество посещений на сайте? "Белое" продвижение сайтов - биржа статей SeoZavr. Рекомендуем попробовать - убедитесь в эффективности!